ВСТУПНЕ СЛОВО


Місто Маріуполь було засновано у 1778 році у центрі Кальміуської паланки запорізьких козаків у самобутньому Донецькому регіоні та названо на честь спадкоємця російського престолу - Павловськ. Назву Маріуполь місту надано 29 вересня 1779 року замість Павловська розпорядженням Г. Потьомкіна на честь дружини великого князя Павла Петровича Марії Федорівни. У 1780 році в місті та на території повіту поселилися виведені з Криму християни – греки. Згодом у місті було відкрито консульства таких держав, як Італія, Франція, Австро-Угорщина, Туреччина, Греція, Німеччина, Великобританія, Іспанія.

Сьогодні Маріуполь – унікальне місто, індустріальний центр країни, порт, металургійний та машинобудівний центр, в якому поєднується колорит різних етнічних груп, культурних традицій та освітніх тенденцій. Кожен новий день змінює Маріуполь на місто європейського рівня.

Життєдіяльність територіальної громади Маріуполя охоплює усі основні сегменти суспільних відносин: політику, право, економіку, соціальну сферу, культуру, освіту, науку, релігію і традиції. На теренах досліджуваного регіону ця життєдіяльність має як специфічні, так і спільні з багатьма іншими регіонами держави ознаки, дослідження яких потребує застосування індуктивних та дедуктивних пізнавальних процедур, з урахуванням загальноукраїнських тенденцій. Це уможливлює отримання такого знання про властиві територіальним громадам регіону явища і процеси, які дозволять сформулювати висновки і пропозиції, актуальні для всієї України.

Серед чинників структурування територіальних громад – гендер особистості та гендерна рівність. Ґендерна рівність складається з рівності прав, можливостей, положення, рівної значимості і відповідної системи. Часто ґендерна рівність сприймається як «однаковість». Чоловіки і жінки не однакові, і ніколи не будуть такими. Їх відмінності – найважливіший внесок у різноманітність світу. Важливим є розуміння, що ґендерна рівність стосується не тільки біологічних відмінностей, а саме соціальних компонентів. Жінки і чоловіки є громадянами різних країн, вони мають різну етнічну приналежність, релігійні уподобання, розрізняються за соціальним станом, за рівнем освіти, за віковими критеріями, за станом здоров’я, за місцем проживання (сільське або міське населення) та іншими компонентами, які і формують ґендер особистості відповідно до статі.

Гендерний паспорт міста Маріуполя охоплює соціально-демографічні, соціально-політичні, соціально-економічні та соціально-культурні відносини. Кожний розділ паспорту має таблиці, рисунки та аналіз наведених даних.

Ідея створення гендерного путівника знайшла вагому підтримку на всіх етапах реалізації.

Користуючись нагодою, висловлюємо щиру вдячність Українському Жіночому Фонду за підтримку гендерних перетворень в місті Маріуполі, глибоко вдячні Маріупольському міському голові Юрію Юрійовичу Хотлубею за підтримку реалізаії проекту, висловлюємо щиру вдячність ректору Маріупольського державного університету, Почесному консулу Республіки Кіпр в Маріуполі, доктору політичних наук, професору Костянтину Васильовичу Балабанову за постійну допомогу та підтримку в усіх проектах на ниві гендерної освіти в місті Маріуполі, висловлюємо вдячність експерту – тренеру Програми розвитку ООН Наталії Іванівні Кургановській за вагомий внесок у підготовку тренерів з числа працівників Маріупольської міської ради, всім учасникам та учасницям проекту, колегам та колежанкам, які своєю невтомною працею допомогли здійснити та реалізувати цей проект.


Висновки Обкладинка